Консультація для батьків:

«Фізичні вправи та ваше здоров’я»

Фізичні вправи насамперед необхідні для поліпшення здоров’я. Наприклад, загально визнано важливе значення їх у попередженні відхилень у фізичному розвитку та анатомо-фізіологічних порушень опорно-рухового апарату людини, велика роль у виявленні неспецифічних захворювань дихальної системи, порушення обміну речовин, розладів травлення тощо.

Вони сприяють формуванню дитячого організму, попередженню порушень постави та деформації хребта. У численних дослідженнях у нас та за кордоном встановлено, що діти, які займаються спортом, значно менше хворіють на ангіну, легеневі хвороби, ревматизм, інфекції неспецифічні, артрити тощо, ніж діти, які ним не займаються.

Основним методом застосування фізичної культури є ранкова гігієнічна гімнастика. У зв’язку з цим з кожним роком зростає її роль та значення. Комплекси ранкової гімнастики впливають на окремі частини тіла та на весь організм, ому вони включають вправи для рук, ніг, шиї, тулуба: розвивають силу, швидкість, витривалість, гнучкість, координацію рухів.

Гімнастичні вправи для загального розвитку, у тому числі із предметами (палицею, скакалкою, гантелями, м’ячами тощо), є ефективним засобом зміцнення або утримання функції опорно-рухового апарату і поліпшення постави, збільшення рухомості суглобів. Вони сприятливо впливають на нервову систему, тонізують організм, створюють позитивний емоційний фон, попереджують захворювання. На такій профілактиці треба вчитися. Отже, регулярні заняття ранковою гімнастикою, безперечно корисні, але це нелегка справа, до якої слід серйозно поставитися і психологічно підготуватися.

Таким чином, у проблемі «ранкова гігієнічна гімнастика сучасної людини» багато взаємозв’язаних впливових факторів. І їх потрібно враховувати як в організації, так і в методиці проведення такого важливого оздоровчого заходу.

 

Поради батькам :

Дошкільний вік є вирішальним у формуванні фундаменту фізичного та психічного здоров’я, адже відбувається інтенсивний розвиток органів та становлення функціональних систем організму, закладаються основні риси особистості, формується характер, ставлення до себе та оточуючих.

Одним із пріоритетних напрямків освітнього процесу нашого дошкільного навчального закладу є оздоровлення та фізичне виховання дітей. Воно спрямоване на охорону та зміцнення здоров’я, підвищення опірності й захисних сил дитячого організму, поліпшення його працездатності, на своєчасне формування у малюків життєво важливих рухових умінь та навичок, розвиток фізичних якостей.

Велика увага з раннього віку приділяється формуванню правильної постави, рухових навичок, координації рухів, просторового орієнтування, розвитку фізичних якостей: швидкості, спритності, витривалості, сили та ін.

 

У нашому садочку ми використовуємо всі форми фізичної роботи:

— ранкова гімнастика;

— фізкультурні заняття

— спортивні розваги та свята;

— рухливі та спортивні ігри;

— прогулянки;

— фізкультурне дозвілля;

— організація самостійної рухової діяльності дітей;

— туризм та багато іншого, що забезпечує повноцінний фізичний розвиток дітей дошкільного віку.

Фізкультурно-оздоровча робота в нашому дошкільному навчальному закладі здійснюється під безпосереднім керівництвом інструктора з фізичної культури й проводиться з урахуванням стану здоров’я, самопочуття, рівня фізичного розвитку та підготовленості дітей.

Повноцінному розв’язанню оздоровчих, освітніх та виховних завдань сприяє комплексне використання як традиційних так, і нетрадиційних організаційних форм, методів фізичного виховання. Основою системи фізичного виховання в ДНЗ залишається руховий режим, а ефективною формою його є фізкультурні заняття.

Я працюю за принципом: “Граючи – оздоровлювати; граючи – виховувати, граючи – розвивати, граючи – навчати”. Кожному заняттю і кожній вправі даю назву, взяту з реального життя, зрозумілу дошкільнятам. Діти швидко входять у пропонований образ і сприймаючи його, старанніше виконують рухи, проявляють волю, терплять утому. При цьому вони ще й отримують велику емоційну насолоду.

Цікаво та творчо проводяться фізкультурні свята, розваги, Дні здоров’я, під час яких дошкільники, педагоги, батьки спільно зміцнюють своє здоров’я, розуміють його цінність, вчаться здоровому способу життя, весело змагаються та перемагають.

З метою впровадження здоров’язберігаючих та здоров’яформуючих технологій  у нашому садочку педагоги використовують нетрадиційні фізкультурно-оздоровчі заходи: музикотерапію, кольоротерапія, дихальну терапію, пальчикову гімнастику, гімнастику для очей, релаксацію, психогімнастику, аеробіку, стретчинг.

В нашому дошкільному навчальному закладі облаштований фізкультурний зал, в якому достатньо спортивного обладнання та інвентарю, нетрадиційного обладнання, виготовленого власними руками педагогів.

Провідною формою роботи з фізичного виховання дітей є пізнавально-розвивальна діяльність фізичного розвитку, яка проводиться згідно з вимогами Базового компонента і Базової програми розвитку дитини дошкільного віку «Українське дошкілля».

Практичну роботу з використанням сучасних технологій оздоровлення дітей в процесі різних форм фізичного виховання розпочинаю з визначення структури пізнавально-розвивальної діяльності фізичного розвитку, її змісту та завдань, що мають реалізовуватися в кожній з них. Аналізую роль кожної оздоровчої технології, її вплив на організм дітей, її доцільність та необхідність. Також звертаю увагу на необхідність використання обраної технології в тій чи іншій частині діяльності, до чи після конкретних рухів, а потім планую в комплексі. Наприклад, до вступної частини, коли виконується ходьба, біг, доцільно включити коригувальну гімнастику для профілактики плоскостопості та елементи танців у комплексі з ходьбою й бігом.

Після шикування та перешикування доцільно проводити активний відпочинок, під час якого загадуються загадки, розповідаються вірші, потішки про здоров’я, що емоційно налаштовує дітей на виконання складніших рухових завдань.  Рухи тіла дітей періодично поєдную з рухами пальців рук, ніг наслідуванням елементів дій тварин, птахів, комах тощо. Ці дії супроводжуємо музикою, що сприяє ефективному оздоровленню організму дітей. Також застосовую одну-дві вправи коригувального характеру для профілактики або корекції постави дітей, що запобігає викривленню хребта.

Дуже корисним і цікавим дітям є виконання знайомих вправ під музичний супровід. Це сприяє підвищенню емоційного настрою дітей. А після виконання вправ доцільно зробити масаж стопів ніг, рук, грудей маленькими м’ячами та ін..

Перед виконанням основних рухів пропоную дітям вправи для зміцнення зорових м’язів, що готують до зосередження зору на конкретних рухових завданнях.

Для рухливих ігор доцільно використовувати яскраві іграшки, атрибути, природній матеріал, а після ігор виконати самомасаж цією атрибутикою. Під кінець фізичної діяльності застосовую вправи на розслаблення, з елементами психогімнастики.

Таким чином, особистісно-орієнтований підхід до процесу оздоровлення сприяє створенню сприятливих соціально-психологічних та педагогічних умов для фізичного й інтелектуального розвитку дітей.

Фізкультурно-оздоровча робота вдома

Шановні батьки, піклуючись про фізичний розвиток, оздоровлення та загартовування Вашої дитини вдома, користуйтеся низкою наданих порад:



Консультація для батьків «Граємо всюди»

 

Ігри — один із засобів виховання і навчання дітей дошкільного віку. Гра для дошкільників — засіб пізнання навколишнього. У грі дитина розвивається фізично, у неї виховується кмітливість, працьовитість, ініціатива. З допомогою ігор вихователь здійснює сенсорне виховання дітей, розвиває пізнавальні процеси (допитливість, розуміння взаємозв’язку найпростіших явищ тощо). Він використовує гру як засіб розвитку мислення, мови, уяви, пам’яті, розширення і закріплення уявлень про навколишнє життя. Враховуючи, що гра є провідною діяльністю дітей дошкільного віку, то в дитячому садку гру можна використовувати в освітній діяльності, в ході режимних моментів, в самостійній діяльності дітей. А як використовувати ігри в домашніх умовах?

 

 

 

«Ігри на кухні»

 

Використовуючи гру при організації повсякденних домашніх справ можна навчити малюка багато чого корисного і цікавого. Н-р, при приготуванні обіду можна на кухні пограти з дитиною в такі ігри:

«Їстівне-неїстівне».

Мета: розвиток уваги, пам’яті, розширення словникового запасу.

Правила гри: Дорослий називає різні предмети (н-р, картопля, ніж, виделка, торт, каструля і т. п.) дитина в свою чергу повинна відповідати «їстівне» або «неїстівне». Потім можна помінятися ролями.

Відгадуємо «Смачні» загадки.

В полі народився,

На заводі варився,

На столі розчинився.

Відповідь: Цукор

Маленьке, здобне

Колесо їстівне.

Я одна його не з’їм,

Розділю хлопцям всім.

Відповідь: Бублик

 

Дідусь сміється,

на ньому шубонька трясеться.

Відповідь: Кисіль

Холодок в пакеті

Їдять і дорослі і діти

Холодок, холодок,

Дай лизнути тебе разок!

Відповідь: Морозиво

В воді родиться, а води боїться.

Відповідь: Сіль

Наші поросятки зросли на грядці,

До сонечка бочком, хвостики гачком.

Ці поросятки грають з нами в хованки.

Відповідь: Огірки

 

«Колір, форма, розмір»

Мета: розвиток пам’яті, мислення, уваги, логіки.

Правила гри: Батько пропонує дитині назвати продукти (предмети на кухні) певного кольору, форми, розміру.

«Відгадай»

Мета: формувати вміння думати і аналізувати, збагачувати мову, розвиватитворче мислення, уяву, пам’ять.

Правила гри: Запропонуйте дитині відгадати предмет, описуваний вами, на задану тему. Потім хай спробує описати предмет дитина, а ви відгадуєте!

«Хто більше»

Мета: розвиток уваги, пам’яті, розширення словникового запасу.

Правила гри: Спільно з дитиною виберіть тему гру (н-р: «Посуд») і по черзі називаєте посуд. Хто більше назвав, той і виграв!

«Назви лагідно»

Мета: формування навичок словотворення.

Правила гри: Батько називає будь-яке слово, а дитина повинна назвати його ласкаво, н-р, моркву-морковочка, тарілка-тарілочка і т.д.

«Обзывалки»

Мета: розвиток мовлення, пам’яті, уваги, почуття гумору.

Правила гри: Спільно з дитиною вибираєте тему гри, н-р, фрукти. І по черзі «ображаєте» один одного фруктами! (Ти — яблуко!, А ти — ананас! А ти — банан! Тощо)

Завдання на розвиток дрібної моторики:

  1. розсортувати білу і червону квасолю;
  2. викласти з квасолі яку-небудь фігуру, цифру, букву, слово…;
  3. в мішечок покласти крупу (рис/гречка/горох) і дрібні іграшки з кіндер-сюрпризу. Вгадати на дотик знайдений в мішечку предмет;
  4. порахувати скільки столових(чайних) ложок, н-р, рису увійде в чашку, банку…

Дитина дуже рада хвилинам, подарованим їй батьками в грі. Спілкування в грі не буває безплідно для малюка. Чим більше випадає дорогих хвилин у товаристві близьких йому людей, тим більше взаємини, загальних інтересів, любові між ними в подальшому.

Фантазуйте і грайте на здоров’я!



Покарання для дитини


    Не поспішайте покарати. Намагайтеся впливати на дитину проханнями (які, звичайно, відповідають її вікові та можливостям). Це найефективніший спосіб щось пояснити. Вдаватися до покарань варто лише в крайньому разі. Покарання має відповідати вчинку, і дитина повинна розуміти, за що її карають. Надмірне покарання може негативно позначитися на психічному та фізичному здоров’ї дитини. Тож перш ніж вдатися до такої виховної міри впливу, зважте сто разів усі за та проти. Зробити правильний вибір вам допоможе ця пам’ятка.Покарання — серйозний замах на фізичне та психічне здоров’я дитини.Навіть якщо дитина завинила, не забирайте в неї подарунків, які вона перед тим отримала. Не залишайте її без похвали чи винагороди, що вона їх заслужила вже після того, як завинила.

Не карайте дитину із запізненням. Краще вже не карати зовсім, адже запізніле покарання не дає малюкові змоги виправитися.Не нагадуйте дитині про її «старі гріхи». Не заважайте їй «починати життя спочатку». Покараний — вибачений. Інцидент вичерпано!

Незалежно від ступеня провини та повноти усвідомлення дитиною своєї помилки, вона не повинна сприймати покарання як свідчення переваги вашої сили над її слабкістю, як приниження її гідності. Дитина має боятися не покарання, а того, що вас засмутить її вчинок, вашого розпачу через необхідність вдаватися до такого виховного заходу. Шведську дитячу письменницю Астрід Ліндгрен завжди непокоїло жорстоке ставлення батьків до своїх дітей. «Скільки дітей отримали свої перші уроки насильства від тих, кого любили, — від власних батьків — і потім понесли цю «мудрість» далі, передаючи її з покоління в покоління!» — писала письменниця. На підтвердження того, що покарання — надзвичайно важкий іспит для дитини, Астрід Ліндгрен розповіла досить повчальну історію, почуту від однієї жінки. «Колись люди вважали, що виховання без різки неможливе. Сама жінка в це не дуже й вірила. Проте одного разу її маленький син добряче завинив. І їй тоді здалося, що він заслуговує на покарання. Жінка наказала хлоп’яті піти й самому зірвати різку. Той пішов і його довго не було. Нарешті він повернувся весь у сльозах і сказав: «Різки я не знайшов, але ось тобі камінь, який ти можеш у мене кинути». Мати розплакалася, бо раптом побачила всю ситуацію очима дитини. Хлопчик, мабуть, розмірковував: «Якщо мати хоче зробити мені боляче, для цього підійде й звичайний камінь». Жінка поклала той камінець на кухонну поличку, де він і лишався багато років по тому як вічне нагадування про обіцянку, яку дала тоді жінка сама собі: «Жодного насильства!»Так, дорослі мають забути про насильство щодо дітей. Жорстокі методи виховання принижують особисту гідність малих, призводять до серйозних психологічних стресів. А сучасному малюкові і так доводиться жити в умовах підвищеного стресу. Батьки зазвичай не зважають на відмінність між тим, як вони сприймають світ, та як його сприймає дитина. Вони практично пригнічують її зайвою інформацією та непосильними для неї емоційними і фізичними навантаженнями. Усе це не минає для дитини безслідно: в сучасних малят з’являються такі «дорослі» захворювання, як безсоння, виразка, коліт, мігрень. Є над чим замислитися, чи не так?
Причиною неадекватної поведінки дитини, психічних розладів можуть стати навіть щоденні побутові розмови батьків з малюком. Адже більшість дорослих часто зовсім не зважає на дрібні зауваження та вирази, які зазвичай використовують у своєму мовленні, спілкуючись з дитиною. А саме ці «дрібниці» інколи дуже сильно впливають на дитину і здатні сформувати в неї стійкий негативізм щодо батьків.



Сортувати сміття — значить дбати про майбутнє

Сьогодні надзвичайно актуальною і справді болючою проблемою для України і світу в цілому постало питання охорони і раціонального використання природних ресурсів, зокрема, води, землі, повітря, збереження біологічного різноманіття, подолання проблеми глобальної вирубки лісів, зменшення сміттєзвалищ, сортування та переробки сміття.

ЯК СОРТУВАТИ І ЩО КУДИ КЛАСТИ?

1. У контейнер для паперу і картону.
Можна класти:
— газети, каталоги, журнали, рекламні проспекти;
— зошити, чистий та використаний папір для нотаток та малювання;
— конверти, книжки без твердої обкладинки;
— картонні ящики та коробки, паперові пакети та паперову тару.

2. У контейнер для органічних відходів.
Можна класти:
— м’ясні та рибні відходи, овочі і фрукти, лушпиння, хліб, напівфабрикати, кондитерські вироби та інші харчові відходи;
— кімнатні рослини та квіти.
Не можна класти:
— олію, молоко, соуси та інші рідкі харчові продукти;
— будь-які рідини;

3. У контейнер для тари.
Можна класти:
— пластикову тару: коробки з-під йогурту, пляшки з-під масла, кетчупу, майонезу, пляшки з-під кремів та шампунів, пластиковий посуд та коробки, поліетиленові кульки та плівку;
— скляну тару;
— металічну тару: консервні банки, металічні кришки, корки від їжі та напоїв.
Не можна класти:
— вимащену у їжі або не до кінця спустошену тару;
— пластикові іграшки;
— тару від небезпечних речовин (наприклад, від побутової хімії);
— тару від аерозолів;
— віконне та листове скло;

4. У пункт збору особливо небезпечних відходів слід відвозити:
— залишки масел та масляні фільтри;
— рештки клею, фарби, лаку та розчинників;
— лампи денного світла;
— медичні відходи;
— хімікати та пестициди;
— ртутні термометри та інші відходи, що містять ртуть;
— батарейки та акумулятори.

Пам’ятка «Чиста країна – здорові всі ми»



ОРГАНІЗАЦІЯ

НАВЧАЛЬНО-ВИХОВНОГО ПРОЦЕСУ В ДНЗ

 

Дошкільний вік — базовий етап фізичного, психологічного та соціального становлення особистості дитини.

Головна мета дошкільної освіти – виховувати зрілу особистість, в якої сформовані дитячий світогляд, прагнення домогтися успіху, впевненість у собі, почуття власної гідності, емоційна сприйнятливість та вольові риси характеру.
Основними завданнями дошкільного закладу є: 
— забезпечення кваліфікованої турботи про зміцнення і збереження фізичного, психічного здоров’я дітей;
— вироблення навичок здорового способу життя, закладення основ валеологічного орієнтування;
— стимулювання м’язової активності дитини, зміцнення її фізичної витривалості, прищеплення уміння диференціювати корисне і шкідливе для свого організму та особистості, орієнтуватися на показники здоров’я та хвороби, елементарно підтримувати себе в екстремальних або складних життєвих ситуаціях;
— формування екологічної свідомості, виховання екологічної культури, виховання активного пізнавального і морального (бережного, шанобливого), естетичного ставлення до навколишнього світу — до явищ природи, предметів побуту, до людей, до власної особи.

В центрі уваги педагогічного колективу ДНЗ

 Д И Т И Н А

Зміст навчально-виховного процессу

в ясла-садку № 1 визначається Базовим компонентом дошкільної освіти відповідно до програми навчання та виховання дітей від 2 до 7 років «Дитина».

У навчально-виховному процесі дошкільних навчальних закладів використовуються такі основні форми організації дітей: спеціально організована навчальна діяльність (заняття), ігри, самостійна діяльність дітей (художня, рухова, мовленнєва, ігрова, трудова, дослідницька та ін.), індивідуальна робота, спостереження, екскурсії, походи, свята та розваги, гуртки тощо. В залежності від віку дітей, педагогічної мети, матеріально-технічного забезпечення груп, професійної майстерності педагогів, вони організовуються і фронтально, підгрупами чи індивідуально.
Основною формою організованої навчальної діяльності дітей дошкільного віку є заняття з різних розділів програми (тематичні, комплексні, комбіновані, інтегровані, домінантні та ін.).

Під час складання розкладу занять враховується їх домінуюче навантаження на дитину (психічне, фізичне, емоційне), передбачається раціональне чергування видів діяльності (розумова, рухова, практично-прикладна) на кожному з них.
Організована навчальна діяльність дітей у формі занять планується переважно у першу половину дня. В окремих випадках допускається проведення деяких занять у другій половині дня. Це, в окремих випадках, стосується занять з фізичної культури, образотворчої діяльності в групах дітей старшого дошкільного віку. Елементи навчальної діяльності включаються також до інших форм роботи з дітьми в повсякденні ( ігри, самостійна діяльність, індивідуальна робота, спостереження, чергування тощо).

 

Створення умов для повноцінного, своєчасного і різнобічного розвитку дитини є основним із основних завдань нашого дошкільного закладу. Саме тому, наш педагогічний колектив приділяє значну увагу постійному вдосконаленню розвивального предметно-ігрового середовища. Вдала організація розвивального простору в групових кімнатах стала основою для захоплюючого, змістовного життя та різнобічного розвитку вихованців  усіх груп. Розвивальне середовище – це комплекс психолого-педагогічних, матеріально-технічних, санітарно-гігієнічних, естетичних умов, які забезпечують рухові та пізнавальні потреби кожного вихованця нашого садочка. Облаштовуючи групові кімнати, педагоги прагнули зробити їх затишними, приємними для перебування дітей. Тому, організовуючи для своїх вихованців життєвий простір в закладі, ми враховували його значимість для становлення особистості.

Перш за все, вихователі  дбають про те, щоб через предметно-ігрове середовище максимально розгорталася самостійна творча  активність дітей, а для цього їм надається право  власного вибору, збільшується  міра їхньої свободи. Завжди намагаємося організувати життя у групах так, щоб діти могли варіативно, гнучко використовувати простір, почуватися володарями ігор та іграшок, виявляти свої інтереси, займатися улюбленими справами, й на власний розсуд, використовувати свій вільний час.

Всі ігрові осередки в групах відповідають санітарно-гігієнічним, педагогічним, естетичним вимогам, спонукають дітей  до проявів творчості, активності в пізнанні довкілля, спілкуванні, сприяють повноцінному розгортанню їхніх потенційних можливостей. Щоденна спокійна, дружня атмосфера дає змогу наповнити середовище, в якому зростають діти, новими більш цікавими ігровими куточками. Діти вивчають його і знаходять для себе те, що відповідає їхнім інтересам. Завдяки цьому кожна  дитина живе реальним життям, що ґрунтується на свідомому ставленні до живої природи, повазі та вмінні спілкуватись з однолітками, пізнавати  навколишній світ.

Правильно створене

розвивальне середовище –

   запорука успішності навчально-виховного процессу