Логопед



 ПОРАДИ БАТЬКАМ З РОЗВИТКУ МОВИ ДІТЕЙ:

 

Пам’ятайте: лише Ви і Ваша віра в сили і здібності дитини можуть допомогти їй. Активно радійте успіхам малюка, частіше хваліть його!



ВПЛИВ РОЗВИТКУ ДРІБНОЇ МОТОРИКИ НА ФОРМУВАННЯ МОВЛЕННЯ ДІТЕЙ ДОШКІЛЬНОГО ВІКУ

Формування правильної вимови у дітей — це складний процес, дитині потрібно навчитися керувати своїми органами мовлення, сприймати зверненне до неї мовлення, здійснювати контроль за мовленням оточуючих та власним. В роботі з дітьми (а особливо з тими, що вже мають порушення мовлення) велику увагу необхідно приділяти розвитку функції дрібних м’язів рук. Рухи рук тісно пов’язані з мовленням, вони є одним з факторів його формування. Зв’язок рухів руки з мовленням був відмічений ще в 1928 році. Пізніше, на основі спеціально проведених дослідів було висунуто думку про те, що рухи пальців рук стимулюють розвиток центральної нервової системи і прискорюють розвиток мовлення дитини.

Тренування рухів пальців рук дітей покращує не тільки рухові можливості дитини, а й розвиток психічних і мовних навичок. У свою чергу, формування рухів руки тісно пов’язано з розвитком рухового аналізатора і зорового сприймання, різних видів чутливості, просторового орієнтування, координації рухів та ін.

Рівень розвитку дрібної моторики — один з показників інтелектуальної готовності до шкільного навчання. Недарма в багатьох школах України існують, так звані, співбесіди, тестування під час яких серед інших завдань дитині пропонуються завдання на визначення рівня розвитку дрібної моторики. Дитина, що має високий рівень розвитку дрібної моторики, вміє логічно мислити, в неї достатньо розвинуті пам’ять, увага, зв’язне мовлення.

Недостатній розвиток зорового сприймання, уваги та, зокрема, дрібної моторики, призводить до виникнення негативного ставлення до навчання.

Саме тому робота з розвитку дрібної моторики повинна починатися задовго до вступу у школу. Батьки, які приділяють певну увагу вправам, іграм, різноманітним завданням на розвиток дрібної моторики та координації рухів руки вирішують одночасно декілька проблем: по-перше, впливають на загальний інтелектуальний розвиток дитини, по-друге, покращують розвиток мовлення малюка, по-третє, готують його до оволодіння навичок письма.

З самого раннього віку необхідно починати роботу з розвитку дрібної моторики. Вже в ранньому дитинстві можна виконувати масаж пальчиків, впливаючи тим самим на активні точки, які пов’язані з корою головного мозку. В ранньому та молодшому дошкільному віці необхідно виконувати прості вправи, які супроводжуються віршованим текстом (наприклад “Сорока”), не забувати про розвиток елементарних навичок самообслуговування: застібання та розстібання ґудзиків, зав’язування шнурків і т. п. і, звичайно, в старшому дошкільному віці робота з розвитком дрібної моторики та координації рухів руки має стати важливою частиною підготовки до школи.

Пам’ятайте, що малюкам пропонуються вправи у спрощеному варіанті, доступні їх віку. Більш старшим дітям завдання можна ускладнювати.

Робота з розвитку дрібної моторики повинна проводитись регулярно, адже саме тоді буде досягнений вагомий ефект від цих спеціальних вправ. Завдання з розвитку рухів пальців рук повинні приносити дитині радість, не повинні викликати перевтомлення.

Велике значення в цих іграх-вправах має текст. Він має бути веселим, доступним для дітей даного віку. Необхідно пояснювати значення тих чи інших рухів чи положень пальців, зацікавлювати дітей у виконанні цих рухів, створювати сприятливий емоційний настрій.

Щоб сприяти розвитку пальців рук і тим самим розвивати мовлення вашої дитини, можна запропонувати малюкам наступні завдання:

  1. Розминати пальцями пластилін, глину.
  2. Катати по черзі кожним пальчиком камінці, намистинки, шарики.
  3. Нанизувати намистинки на тоненьку стрічку, робити намисто.
  4. Стискати та розтискати кулачки.
  5. Робити м’які кулачки, які можна легко розжати і в які дорослий може просунути свої пальці; та міцні, які не розтиснеш.
  6. Двома пальцями руки (вказівним та середнім) “ходити” по столу, спочатку повільно, а потім швидко, наче вони біжать. Вправа проводиться спочатку правою, а потім лівою рукою.
  7. Показувати окремо тільки по одному пальчику.
  8. Барабанити, постукувати всіма пальцями обох рук по столу.
  9. Махати в повітрі тільки пальцями, не рухаючи долонею.
  10. Плескати в долоні тихо і голосно, в різному темпі.
  11. Нанизувати великі ґудзики на нитку.
  12. Зав’язувати вузлики на мотузці.
  13. Застібати ґудзики, гачечки, замочки, закручувати кришки, заводити механічні іграшки.
  14. Закручувати шурупи, гайки.
  15. Ігри з конструктором, мозаїкою, кубиками.
  16. Складання матрьошок.
  17. Малювання у повітрі.
  18. Ігри з піском, водою.
  19. Малювати, розфарбовувати, штрихувати.
  20. Різати ножицями.


Пальчикова гімнастика

Важливою частиною роботи з розвитку дрібної моторики є пальчикова гімнастика. Ці ігри дуже емоційні, їх можна проводити повертаючись з дитячого садка, сидячи в черзі до лікаря, у транспорті та, звичайно, вдома. Вони дуже захоплюючі і сприяють розвитку мовлення та творчої діяльності. “Пальчикові ігри” начебто відтворюють реальність навколишнього світу – предмети, тварин, людей, їх діяльність, явища природи. В ході “пальчикових ігор” діти, повторюючи рухи дорослих активізують моторику рук та мовлення.

“Пальчикові ігри” – це інсценування яких-небудь рифмованих розповідей, казок з допомогою пальчиків. Багато ігор потребують участі обох рук, що дає можливість дітям орієнтуватися в поняттях “праворуч”, “ліворуч”, “вгору”, “вниз” і т.п. На початку та вкінці гри необхідно включати вправи на розслаблення, щоб зняти зайве напруження у м’язах. Це може бути поглажування від кінців пальців до долоні, легке потрушування, помахування руками.

Моя сім’я

Цей пальчик – мій дідусь,
Цей пальчик – моя бабуся,
Цей пальчик – мій татусь,
А оцей — моя матуся,
Ну, а цей маленький – я,
Ось уся моя сім’я
(Почергове згинання пальчиків починаючи з великого)

Хованки

Пальці в хованки всі грались
Ось так, ось так,
В кулачки всі заховались,
Ось так, ось так.
(Ритмічно згинати та розгинати пальці, покрутити кулачком)

Сорока

Сорока білобока
Кашу варила
Діточкам давала.
Цьому дала,
Цьому дала,
Цьому дала,
Цьому дала,
А цьому не дала:
Ти дрова не рубав
І води нам не давав,
Ти і піч не натопив
І нічого не поїв.
(Вказівним пальцем правої руки водити по долоні лівої. Згинати почергово кожний палець, крім мізинця. Згинати і розгинати всі пальці в ритмі потішки)

Зайці

Скаче зайчик перший
Під високою сосною,
А під другою сосною,
Скаче зайчик другий.
(Вказівний і середній пальці правої руки підняті вгору, всі інші випрямлені і з’єднані. Долонею правої руки тримати вертикально вгору. Пальці широко розставлені. І так само іншою рукою)



Якщо дитина не розмовляє

Що відбувається?

В сім’ї народився малюк. Скільки радості доставляють батькам перша усмішка, перше аґукання, перші лепетні слова. Але раптом батьки починають помічати щось недобре. Однолітки дитини почали говорити словами і фразами, а ваш малюк як і раніше лепече щось незрозуміле. Вірніше, ви його можете зрозуміти, але насилу. Що робити? Звичайно, не слухати порад доброзичливців,. почекати, поки саме собою налагодиться. Ні! Потрібно порадитися з фахівцем. Дуже важливо виявити неблагополуччя мовного розвитку дитини і подолати  його якомога раніше.

Найчутливіший період для розвитку мови — від 1 року до 5 років. Чим раніше нормалізована мова дитини,  тим більше сприятливим буде прогноз його подальшого розвитку.  Затримка темпів мовного розвитку функціонального характеру, як правило, обумовлена неправильним вихованням або частими захворюваннями дитини. Усунення причини, що викликає відхилення  в розвитку дитини, зміну умов його виховання визначають успішність подальшого розвитку дитини в дошкільному і шкільному віці. Якщо вчасно не звернути уваги на мовні проблеми, вони можуть прийняти необоротний характер і спотворити подальше становлення мови і особистості дитини. Таким чином, успішність розвитку дитини залежить від активної позиції батьків.

Динаміка формування мовлення

Форми мовлення

 

Приблизний вік
1. Інтонує крики (Ви можете розрізняти крики задоволення і незадоволення) 1-2 міс.

 

2. Агукання, гуліня (Дитина повторює за вами або самостійно вимовляє окремі склади, неначе грає з ними) 1,5-3міс.
3. Лепет (Дитина повторює за вами і сама вимовляє щось схоже на слова, але що складається з однакових складів) 4-5міс.

 

4. Лепетні слова (Дитина використовує в мові «мову няньки»: (ляля, тата, кука і ін.), багато звуконаслідувань (бі-бі, гав-гав, пі-пі та ін.) 8міс.-1р.2міс
5. Двухслівні речення (Дитина, спілкуючись з вами, об’єднує два слова, наприклад: дай пі (дай пити), тата ма (тата немає вдома) та ін.) 1р.6міс-2р.6міс.
6. Активне зростання словника (Дитина питає, як це називається) 1р.9міс.-2р.6міс.
7. З’являються граматичні форми слів (дитина змінює слова в мові за родами, числами, відмінками) 2р.4міс-3р.6міс.
8. Словотворення (Дитина «складає» свої слова, але при цьому використовує закони рідної мови) 2р.6міс.-3р.5міс.
9. Дитина промовляє свої дії, коли вона одна грає з іграшками або зайнята ще якоюсь справою 2р.6міс-

  3р.6міс.

Чому у дитини мовлення формується із затримкою?

Виділяється дві групи чинників, що обумовлюють затримку в темпах формуванні мовлення:

а)      недосконалість соціальних умов виховання і педагогічні помилки;

б)      недостатність сенсомоторної або неврологічної бази мови дитини.

До першої групи можна віднести неправильні методи виховання в сім’ї: мамі ніколи з малюком займатися, читати книги, розмовляти, грати, гуляти, співати пісні — тобто стимулювати появу мови;  або, навпаки, гиперопіка: мами і тата готові все робити за малюка самі — навіть говорити. І в тому, і в іншому випадку у дитини не формується мотивація мовного спілкування. В першому випадку не має до кого звертатися, в другому — немає чого, все і так  буде зроблено вчасно.

До другої групи причин затримки мови є: гіпоксія (може розвиватися, якщо у матері були вада серця, ранній токсикоз, анемія, патологія пуповини); родова травма; асфіксія; внутрішньоутробна інфекція або інфекція в перші тижні життя малюка; хірургічні операції до 3-х років; проблеми з кров’ю у новонародженого; порушення темпів зростання і розвитку в перший рік життя; «тривала жовтяниця» (високий рівень білірубіну негативно впливає на мозок, слух, зір, нервову систему); проблеми зі слухом; розумова відсталість; черепно-мозкова травма; часто падав; важко хворів в перші роки життя;  у когось з родичів були психічні захворювання, проблеми з мовою.

 

                                          Що необхідно робити?

Не слід думати що дитина лінується або не «хоче» говорити. Діти в цьому віці не знають втоми. Необхідно вчасно виявити проблему, і якомога раніше починати заняття з логопедом.  Найефективнішим періодом для корекції мови вважається вік від 2.5 до 5 років. Якщо цей період упустити, то потім буде складніше і у дитини можуть з’явитися проблеми з успішністю в школі.

Розвитку дрібної моторики рук фахівці надають особливу увагу. На кінчиках пальців розташовані активні точки, пов’язані з мовними центрами мозку. Тут допоможуть заняття з конструктором, мозаїкою, ліплення з глини і пластиліну. Але головне – це ваше спілкування з малюком, ваш особистий приклад. З малюком потрібно більше займатися: розмовляти, співати, розказувати вірші,  читати книжки, грати, імітувати різні звуки. При цьому всі свої дії і дії дитини потрібно озвучувати.  Стежте за тим, щоб дитина дивилася на вас, коли ви говорите, щодня вводьте нові слова, часто повторюйте їх, щоб він швидше їх запам’ятав. Розказуйте малюку для чого призначені ті або інші речі, що з ними можна робити, а чого робити не можна. У жодному випадку не примушуйте дитину повторювати за вами якщо він цього не хоче, інакше з часом всі завдання, які ви будете перед ним ставити, вимагаючи від нього словесних дій, будуть їм ігноруватися або відкидатися.

 

Ознаки благополучного розвитку мовлення у дитини

 

Ознаки неблагополучного розвитку мовлення у дитини

 

 

Якщо ви знайшли хоча б одну ознаку неблагополучного розвитку мовлення дитини —  вашій дитині необхідна допомога!